Morpho peleides - Морфо Пелеида

Семейство Nymphalidae Подсемейство Morphinae Триба Morphini Род Morpho Вид Morpho peleides

   Бабочка  названа в честь Ахилла Пелеида ― полного имени греческого героя, сына Пелея и Фетиды.

 Распространение: в Мексике, Центральной Америке, Колумбии и Венесуэле. Самцы сразу привлекают внимание, когда показываются на опушке леса и по берегам рек.

   

   Размах крыльев 95-120 мм. Крылья у самок коричневые, у самцов синие, с темной каймой по краям. У одних подвидов переливается узкая полоса, у других вся верхняя поверхность крыльев. Нижняя сторона крыльев имеет покровительственную окраску — она коричнево-бурая, украшена чёткими концентрическими глазками с белым центром для отпугивания хищников. Когда они питаются, то складывают крылья вертикально, не показывая яркой окраски. Так они совсем незаметны. Тело бабочки по сравнению с огромными крыльями кажется совсем небольшим.

   Бабочки питаются соком перезревших плодов и поврежденных деревье, гниющими бананами. На лапках находятся вкусовые рецепторы, поэтому при поиске пищи бабочки как бы пританцовывают. Они засасывают перебродившие жидкости с помощью длинного хоботка, который в походном положении сворачивается спиралью. Напившись забродившего сока, бабочка хмелеет (иногда её можно даже взять руками) и обычно взлетает неуверенными зигзагами и спешит присесть в тени или на влажные участки земли.

    Самки откладывают яйца на мукуне, далбергии и птерокарпусе (семейство бобовых). Тело гусениц покрыто пучками ярких волосков. Около передней пары ног расположены железы, из которых гусеница при опасности выделяет жидкость с неприятным запахом — это отпугивает многих хищников.

Родственные виды:

• Morpho adonis - Морфо Адонис
• Morpho amathonte - Морфо аматонте
• Morpho amphitrion - Морфо Амфитрион
• Morpho anaxibia - Морфо Анаксибия
• Morpho achilles - Морфо Ахиллес
• Morpho achilleana - Морфо Ахиллена
• Morpho hecuba - Морфо Гекуба
• Morpho godarti - Морфо Годарта
• Morpho deidamia - Морфо Деидамия
• Morpho didius - Морфо дидиус
• Morpho cisseis - Морфо Киссеида
• Morpho cypris - Морфо Киприда
• Morpho epistrophus (Morpho laertes) - Морфо Лаэрт
• Morpho menelaus - Морфо Менелай
• Morpho perseus - Морфо Персей
• Morpho polyphemus - Морфо Полифем
• Morpho portis - Морфо портис
• Morpho rhetenor - Морфо Ретенор
• Morpho sulkowskyi - Морфо Сульковского
• Morpho theseus - Морфо Тесей  

 Источник: http://www.lepidopterolog.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=420:morpho-peleides&catid=79:morphinae&Itemid=125

Бабочки — излюбленный мотив мифов и легенд многих народов мира.

   Что общего между бабочками и цветами из натурального шелка? Почему я включила этих ярких созданий в курс шелковой флористики? В этой статье я собрала, самые интересные факты, истории, стихи о бабочках и конечно, их изображения. И надеюсь, что в конце статьи вы найдете ответ на этот вопрос.

   Изображения этих крылатых созданий оставили на фресках египтяне еще 3.5 тысячи лет назад, соотнося их стадии жизни с жизнью человеческой – от зарождения сознания до просветления, воскрешения души.

   Люди окружали бабочек легендами и мифами. Древние представления о них связаны с самыми главными для человека понятиями: жизнь и смерть, душа, любовь, счастье.

   У ацтеков бабочка была одним из атрибутов бога растительности, весны и любви, “Принца цветов” Шочипильи.

   Древние римляне считали, что бабочки – это цветы, которые сорвал ветер

   В мифах Эллады бабочки часто являлись символом любви, а на древнегреческом языке бабочка и душа назывались одним словом – «психе».

   Психея – жена Эроса изображалась прекрасной девушкой с крыльями бабочки. Древние греки и  римляне называли словом «Психе» и душу и бабочку.

   Эльфы – духи воздуха, пришедшие к нам из скандинавской мифологии, изображались в виде маленьких человечков с крыльями бабочки.

   В Японии считают, что увидеть бабочку у себя в доме – к счастью: они символизируют все лучшее в жизни человека. Поэтому ритуальный «танец бабочек», выражающий радость жизни, традиционно открывает здесь торжественные шествия и праздники. Именно в древнеяпонской классике впервые описан обычай выпускать на свадьбе пару живых бабочек. В Китае до сих пор жених перед свадьбой дарит невесте живую или нефритовую бабочку – символ неизменной любви.

   По древней легенде ацтеков и индийцев – бабочки передают наши желания небесам, и если нашептать бабочке свое желание и затем выпустить ее, то оно непременно сбудется.

Во многих странах бабочка до сих пор является символом любви, счастья и багополучия. И, как в древние времена, считается, что она может помочь исполнить самые заветные желания

Славяне также верили: чистые души ангелов прилетают к нам дневными бабочками, чтобы передать наши желания на небеса.

   С глубочайшим почтением относятся к бабочкам буддисты: ведь к бабочке обратился Будда со своей проповедью.

   У христиан и католиков бабочка часто изображается сидящей на руке младенца Христа, и является символом возрождения и воскрешения души.

 

Я у желтой бабочки
Тихо-тихо спрашивал:
— Бабочка, скажи мне,
Кто тебя раскрашивал?

Может, это лютик?
Может, одуванчик?
Может, желтой краской
Тот соседский мальчик?

Или это солнышко
После скуки зимней?
Кто тебя раскрашивал?
Бабочка, скажи мне!

Прошептала бабочка,
В золото одета:
— Всю меня раскрасило
Лето, лето, лето!

   Бабочки стали приносить людям пользу по крайней мере около 7000 лет назад. В сочинениях древнекитайского философа Конфуция (около 551— 479 до н. э.) пересказывается легенда о том, как впервые человек узнал о шёлковой нити. Императрица Си-Лин-ши нашла под кустом тутовника кокон, принятый ею за какой-то дивный плод. Он случайно выпал из её рук в чашку с чаем и от жидкости размяк. Стараясь достать его, императрица вытянула шёлковую нить. В благодарность за это нечаянное открытие китайцы возвели Си-Лин-ши в ранг божества Поднебесной империи.

   Самый ценный «производитель шёлка» — тутовый шелкопряд (семейство Bombyci-dae). В течение многих тысячелетий в Китае разводят эту бабочку. Долгое время под страхом смертной казни удавалось сохранять тайну получения шёлка, который в других странах ценился на вес золота. И только в VI в. н. э. двум монахам удалось донести до Европы спрятанные в дорожных посохах яйца тутового шелкопряда и семена тутовника. Тысячелетие спустя Франция стала одним из основных производителей шёлка мире. Из коконов бабочки китайского дубового шелкопряда получают другое натуральное шёлковое волокно, из которого ткут красивую лёгкую золотистую чесучу.

   В XX в. у шёлка появился серьёзный соперник — химические волокна: искусственные, а затем и синтетические. Многие из них превосходят шёлк по прочности, обладают меньшей сминаемостью, устойчивостью к истиранию. Но человек лучше чувствует себя в натуральной шёлковой одежде, чем в изготовленной из химических волокон, благодаря более высокой способности шёлка впитывать влагу и меньшей, чем у синтетики, электризуемости. Тем не менее мировое производство шёлка постепенно падает, а химических волокон — растёт. Китай, бывший основным производителем шёлка, переместился с первого места третье — после Японии и Кореи.

[Источник: http://silkflora.info/butterflies-flowers.html ]

Оригами-бабочка

   Вам нравятся бабочки? Я думаю, что ответ будет положительным, ведь бабочки невероятно красивы! А вам нравятся бабочки оригами, искусно сложенные из бумаги?
   Сложно отыскать человека, который никогда не видел этих очаровательных созданий. Они обитают в любой части нашей планеты, в каждом ее уголке, ну, пожалуй, за исключением Антарктиды. И насколько широко их место обитания, настолько они различны по своему внешнему виду и столь же интересны и красивы, настолько насколько хватает вашего воображения, и даже чуть-чуть больше.
   Метаморфоза преобразования гусеницы в бабочку - одно из самых невероятных явлений в природе. Эта метаморфоза символизирует о свободе, о внутреннем росте, созревании, или изменении в чем-либо.
   Искусство оригами, является метаморфическим искусством. Из обычной бумаги без ножниц и клея мы можем сложить красивую модель, используя только схему складывания. В отличие от написания картин или выдалбливания фигуры из камня, в искусстве оригами, ничего не прибавляется, и не удаляется, а просто преобразуется из одной формы в другую.
   Это отнюдь не означает, что все легко и просто. Преобразование единственного листка бумаги руками мастера в красивую бабочку оригами - результат интенсивных, умственных концентраций и профессионализма.
    Бабочки – опылители растений, и они стали символом коммуникабельности и открытости! (с)

Схема для изготовления бабочки: 
 http://www.moipodruzhki.ru/house-hobby/origami-quotbabochkaquot

Видео мастер-класс от Michael LaFosse:

http://www.youtube.com/watch?v=CbUGg7CDdc4&feature=rellist&playnext=1&list=PLLMJONP3U7YSCHR3O-PVJVNNZEBXE-QBR 

Лускокрилі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Лускокри́лі (Lepidoptera; метелики, молі) — ряд комах з повним метаморфозом. Виник, вірогідно, на початку мезозою, достовірні викопні рештки ряду відомі з крейдового періоду. Назва походить від грецьких слів λεπις (луска) та πτερον (крило) і відображає той факт, що крила комах даного ряду, так само, як і більша частина тіла, вкриті лусками.

Наука, що вивчає метеликів, називається лепідоптерологія.

Класифікація

Систематика ряду на сьогодні недостатньо розроблена. Традиційно лускокрилих поділяли на два великих підряди рівнокрилих та різнокрилих, але ця класифікація виявилася занадто штучною. Часто для зручності метеликів поділяють на денних (булавовусих, або великокрилих) та нічних (малокрилих, молей). Проте ці групи також не є таксонами і не мають наукового значення. Найкрупніша категорія рівня нижче ряду — це надродина. В фауні Європи налічується 33 надродини. Всього в світовій фауні налічують від 100 до 200 родин (систематики ряду ще не дійшли згоди щодо їхньої кількості, але останнім часом видно тенденцію до збільшення кількості родин і зменшення їх об'єму).

Поширення

Лускокрилі поширені на всіх континентах крім Антарктиди, і найбільшого різноманіття досягають в тропіках. В Центральній Європі налічується більше 4000 видів. В світовій фауні описано понад 160 000 видів. На сьогоднішній день дуже багато видів знаходяться на межі зникнення, переважно через знищення їхніх біотопів (місць, де вони живуть). Багато видів виловлюються для колекцій, що також завдає великої шкоди чисельності їх популяцій.

Життєвий цикл

Життєвий цикл лускокрилих проходить з повним перетворенням через чотири стадії: яйце, личинка, лялечка, імаго.

Яйце

Всі лускокрилі відкладають яйця (серед них немає живородних видів). Яйця лускокрилих дуже різняться між собою як за зовнішнім виглядом, так і за розмірами та формою яйцекладки, тому часто можна вказати, якому виду метеликів належить яйцекладка. Відкладають яйця метелики також по-різному. Деякі види відкладають всі яйця за один раз, інші роблять декілька кладок. В одній кладці може бути від одного яйця до декількох тисяч.

Личинка

Личинка лускокрилих називається гусениця. Більша частина гусениць — фітофаги, тобто живляться рослинами. Але серед них трапляються і інші види живлення, наприклад, кератофагія (живлення волосяним покривом, характерне для багатьох молей), ксилофагія (живлення деревиною, в родині скловидок), хижацтво та деякі інші.

На нижній губі гусениць є павутинна залоза. Пересуваючись, гусениця лишає за собою слід з павутини. Багато видів плетуть з павутиння кокони, інші — за його допомогою скріплюють листки харчової рослини, утворюючи таким чином камеру, в якій живуть. Деякі види утворюють колонії на цій стадії.

Покрив гусениці, як і всіх інших комах утворений з хітину, тому для того, щоб збільшитись у розмірах їм необхідно час від часу линяти. Після линяння покрив на деякий час залишається м'яким, що дозволяє гусениці рости. Ріст та линька регулюються спеціальним гормоном линяння — екдизоном. У гусениці останнього віку цей гормон не виділяється, і замість чергового линяння вона заляльковується.

Лялечка

 Лялечка це стадія спокою лускокрилих, під час якої проходить структурна перебудова тварини, і з личинкових органів утворюються імагінальні. Лялечка є нерухомою (лише декілька дорсальних сегментів черевця рухливі). Деякі види лускокрилих зимують на цій стадії.

Імаго

Із лялечки виходить доросла комаха — імаго. Ця форма є статевозрілою, тобто здатна до розмноження. В перші хвилини комаха ще не здатна літати. В цей час крила розпрямляються під тиском гемолімфи, що під тиском заповнює судини, та тверднуть, відбувається остаточне набуття забарвлення. Імаго більшості видів живляться нектаром квітів або соками рослинного чи тваринного походження. Інколи взагалі не живляться афагія. Основна функція цієї стадії життєвого циклу — розмноження та розселення.

Стадія імаго продовжується від декількох годин до багатьох місяців (у видів, що зимують на цій стадії).

Біологічна роль та значення в народному господарстві

Більшість видів лускокрилих на стадії імаго живиться нектаром квітів, і тому є важливими запильниками багатьох видів рослин. Гусениці живляться переважно листям рослин, і, розвиваючись у великій кількості, можуть нерідко викликати загибель рослин (навіть дерев), або призводять до того, що рослина не здатна утворити насіння. Це часто завдає великих збитків сільському та лісовому господарству. Дане явище характерне тільки для деяких видів метеликів, наприклад біланів, совок.

На стадії гусениці, переважна більшість видів лускокрилих живляться рослинами, що не мають сільськогосподарського значення. Деякі з цих метеликів живляться дуже обмеженою кількістю видів рослин олігофагія. Наприклад, парусник поліксена (Zerynthia polyxena) живиться лише 4-ма видами рослин роду Aristolochia. Через зменшення біорізноманіття довколишнього середовища та руйнування природніх біотопів, багато видів метеликів в Україні знаходяться під загрозою зникнення. Тому у екології вважається, що наявність багатьох видів лускокрилих в певній місцевості свідчить про її «екологічне здоров'я» (так звана біоіндикація).

Лускокрилі посідають важливе місце в кругооберті речовин в природі, оскільки вони живляться рослинною їжею, а самі є кормовою базою для багатьох видів хижаків, особливо птахів, та паразитів.

Декілька видів шовкопрядів вирощуються в штучних умовах заради отримання шовку.

Багато видів метеликів, особливо тропічних, є об'єктами колекціонування, а часто і дизайну.

ТРИ МЕТЕЛИКИ

Леся УКРАЇНКА
ТРИ МЕТЕЛИКИ

    Були собі три метелики: один білий, другий червоний, а третій жовтий. Вони весело літали цілий день у великому саду, в соняшному світлі, перелітали з квітки на квітку, куштували медок і летіли далі.
    Час їм дуже швидко минав. Вони так загралися, що й не зогляділися, що сонечко сховалося за хмари і пустився дощ.
    Змокли метелики. Полетіли вони до своєї хатки, аж там біда: двері замкнені, а ключа ніде не можна знайти.
    Що тут робити? За той час, що стояли перед дверима та не знали, що робити, змокли страшенно. Насилу вже крильцями ворушили. Ледве долетіли до туліпана, червоного з жовтими крапочками. Попросили його захисту:
- Любий туліпанчику, просимо тебе, відчини свій келих та сховай нас від дощу!
    Туліпан подивився на них і промовив:
- Жовтого й червоного прийму, а білий нехай зостається надворі. - Але обидва метелики, жовтий і червоний, промовили:
- Коли ти не хочеш захистити нашого братика, білого метелика, то й ми краще на дощі будемо мокнути.
    Метелики смутні полетіли до білої лілеї. Попросили й її, щоб сховала їх від дощу, але вона погоджувалася прийняти тільки білого. Тоді й він промовив:
- Сам-один не хочу ховатися в тебе! Або вже разом з своїми братами десь знайдемо захист, або вже вкупі бідувати будемо.
    Почуло це з-за хмар сонечко, і схотілося йому побачити тих приятелів, що так один за одного обстоювали. Продерлося крізь хмари й кинуло на метеликів своє проміння. Зараз крильцята їм висохли, і самі вони зогрілися і знов літали, танцювали й раділи, як давніш, аж до самого вечора. А як сонечко зайшло за гору, то метелики полетіли додому спати.

[ http://abetka.ukrlife.org/metelyk3.htm ]